На жаль, невизначеність відносно майбутнього єврозони збережеться і надалі, що кине тінь на світову економіку в наступному році. Звичайно, є й інші проблеми, включаючи ризик жорсткої посадки Китаю, передвиборного паралічу в США, і великого несподіваного геополітичного шоку. Навіть при найсприятливішому сценарії масивний держборг буде перешкоджати надійному відновленню розвинених економік. Однак єврозона залишається, безсумнівно, найбільшим джерелом уразливості. Не існує простих рішень. Єврозона потребує нової конституції, яка створить потужний, централізований фінансовий регулюючий орган, відповідний політичної інтеграції.
Значно більша інтеграція, ймовірно, означає витіснення деяких менш розвинених країн, поки їхня економіка не відповідає поставленим критеріям. Тому єдиним реальним середньостроковим рішенням є зміна кодексу ЄЦБ, в ідеалі, потрібно почати з величезною реструктуризації державного та приватного боргу в кількох периферійних країнах. Результатом останніх переговорів ЄС стало зняття «зі столу» поділу тягаря з приватним сектором у всіх країнах, окрім Греції. Абсурдне рішення. Система, яка не дозволяє банкрутств - не система зовсім.
В ідеалі кілька слабших країн можуть покинути євро, щоб відновити конкурентоспроможність і прокласти шлях до більш тісного союзу між іншими. Довгострокові наслідки не дуже приємні, єврозоні як і раніше потрібна нова конституція, щоб уникнути вічної стагфляції. Поки ж, 2012 стане ще одним роком борсання в невизначеному напрямку для майбутнього євро-системи.
Значно більша інтеграція, ймовірно, означає витіснення деяких менш розвинених країн, поки їхня економіка не відповідає поставленим критеріям. Тому єдиним реальним середньостроковим рішенням є зміна кодексу ЄЦБ, в ідеалі, потрібно почати з величезною реструктуризації державного та приватного боргу в кількох периферійних країнах. Результатом останніх переговорів ЄС стало зняття «зі столу» поділу тягаря з приватним сектором у всіх країнах, окрім Греції. Абсурдне рішення. Система, яка не дозволяє банкрутств - не система зовсім.
В ідеалі кілька слабших країн можуть покинути євро, щоб відновити конкурентоспроможність і прокласти шлях до більш тісного союзу між іншими. Довгострокові наслідки не дуже приємні, єврозоні як і раніше потрібна нова конституція, щоб уникнути вічної стагфляції. Поки ж, 2012 стане ще одним роком борсання в невизначеному напрямку для майбутнього євро-системи.
Комментариев нет:
Отправить комментарий